Що рухає світом? Чи це наука й технічний прогрес, чи радше те, що стоїть за ними, в основі буття людини – вищі ідеї, людська допитливість, жага людини до пізнання себе, світу та істини? На філософські питання сьогодення намагалися відповісти одвічні «опоненти»  пошуку істини – студенти-математики й магістранти-філософи НПУ ім. Драгоманова – упродовж звітно-наукової конференції студентів «Освіта та наука – 2021», що відбулася 5–9 квітня 2021 року у звичному форматі карантинної доби і дистанційного навчання, на теренах інтернету. 

8 квітня на кафедрі культурології та філософської антропології, в секції «Філософська антропологія», за іронією долі зустрілися магістранти-філософи зі студентами-математиками. Початок виступів яскраво окреслила доповідь-презентація «Cogito Декарта та дві його ролі в процесі пізнання сучасної людини» (Уманець М. Є.), де на прикладі життя видатного науковця-математика і філософа був перекинутий місточок між апріорною філософією, що вивчає абстракції шляхом мисленнєвих експериментів, та математикою, яка також апелює доабстрактного мислення через символи. Цю тему продовжили інші майбутні математики: «Роль жінок у становленні давньогрецької філософії: творчий шлях Гіпатії» (Нікорак О. О.), «Блез Паскаль про місце і роль людини у світі» (Федорчук В. Ю.),  «Філософські погляди Піфагора та його вплив на подальший розвиток філософії» (Мельничук Д. П.), «Взаємозв'язок філософії та математики» (Шпитюк Д. С.) тощо. 

 Проте решта тем математиків стосувалася філософсько-антропологічних проблем: «Роль духовних цінностей в житті сучасної людини» (Іванова З. В.), «Проблема характеру та необхідність його виховання» (Головій М. С.), «Цінність живого спілкування в сучасному світі» (Колодна К. С.), «Сутність та призначення людини» (Вітусевич Є. О). «Проблема самотності та шляхи її подолання» (Ничипорук В. В.), «Творчість як вроджена здатність та необхідність у житті людини» Бурядник Є. М.) тощо. 

  Саме ці теми буди поглиблені й посилені у доповідях магістрантів-філософів: «Парадокси щастя в людському бутті» (Жабокрицький С. І.),  «Любов в бутті сучасної людини та можливість її актуалізації»(Павленко Н. Л.), «Ґенеза проблеми самореалізації в історії філософії» (Місєвич С. В.), «Творчість як спосіб посилення та подолання самотності (філософсько-антропологічні вияви)» (Скрипак І. В.) тощо. Найболючішими та найгострішими виявилися такі проблеми: суб’єктивний вимір щастя сучасної людини, актуалізація любові для досягнення цілісності, культура самотності як необхідна навичка людини постмодерної доби. На завершення звітної конференції магістрантка  кафедри культурології та філософської антропології Соколова О. М. доповіла про «Антропологічні ідеї у філософсько-правовій творчості П. Юркевича».

 Окрім доповідей студентів під час конференції відбувся круглий стіл на тему: «Яку роль відіграє філософія у сучасному світі?» У  цьому заході взяли участь студенти-математики і магістранти-філософи. Дискусія розгорталася коло декількох тем. З одного боку, існує проблема дискредитації філософії у пострадянському суспільстві, яке має досвід державної ідеології та побоюється релігійного фанатизму. З іншого боку, саме невігластво та брак ґрунтовних знань призводять до неспроможності відрізнити функції науки та релігії від завдань філософії. Також дискусія розгорнулася щодо провідної ролі філософії, яка має саме світоглядну й прогностичну місії позаяк у суспільстві її сприймають лише як навичку з критичного мислення. 

Отже, ми повертаємося до того питання, з якого почалася розповідь: що рухаємо світом? Чи це наука та технічний прогрес, чи духовна й світоглядна еволюція людини? Насправді всі міркування щодо цієї теми будуть вірними, адже прагнення мудрості є нескінченним і недосяжним абсолютом. 

Ірина Скрипак, 

магістрантка 1-го курсу
кафедри культурології та філософської антропології

НПУ імені М.П.Драгоманова