Дробот Іван Іванович
Директор Інституту філософської освіти та науки, доктор історичних наук, професор, академік-секретар Академії наук вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри історії та філософії історії НПУ імені М. П. Драгоманова.
Освіта: Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького, історично-педагогічний факультет (1977, з відзнакою).
Фахова діяльність: асистент (сумісник) кафедри історії КПРС (1978–1981), аспірант кафедри, одночасно викладач (сумісник) кафедри історії КПРС (1981–1984), викладач, старший викладач кафедри (1984–1989), доцент цієї кафедри (1989–1995), доцент, професор, завідувач кафедри історії України (нині кафедри історії та філософії історії) (1995 – донині). Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.053.02 у НПУ імені М.П. Драгоманова (2004– донині), заступник, член спеціалізованих вчених ради з культурології, релігієзнавства, філософії (у різні роки). Викладацьку, наукову діяльність успішно поєднує з адміністративною: заступник декана дефектологічного факультету (1985–1991), заступник декана філологічного факультету (1994–1996), декан факультету української філології (1997–2002), проректор університету з навчальної роботи гуманітарних факультетів (2002–2003), проректор університету з гуманітарної освіти та соціальної політики (2003–2007), директор Інституту філософської освіти і науки (з 2005 р.).
Коло професійних інтересів: історія Другої світової війни, питання української державної соборності, суспільно-політичної думки в Україні та міжнародне життя, проблеми гуманітаризації педагогічної освіти та історію української культури. Засновник і керівник наукової школи "Історія української державності та суспільно-політичного життя в XX ст." Автор більше 200 наукових, науково-методичних праць. Підготував чотирьох докторів і 17 кандидатів історичних наук.
Відзнаки та нагороди: Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004), медалі: «Захиснику Вітчизни», «Запрацю і звитягу» (2015); почесні звання: «Заслужений діяч науки і техніки України» (2004), «Відмінник освіти України» (1996). Має дві Подяки Київського міського голови (2005, 2006); знаки МОН України «Петро Могила», «За наукові досягнення», Почесну грамоту МОН України, нагороди Української православної церкви Київського патріархату: ордени Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ, ІІІ ступеня (2003, 2013), орден святих Кирила і Мефодія (2006), святого Миколи Чудотворця (2008); пам'ятний знак «Вірність та честь» ІІ ступеня (Служба зовнішньої розвідки України, 2015); лауреат освітянських відзнак «Лиш храм збудуй» (2009), «Залиш мені в спадок думку найвищу» (2011); громадських акцій «Флагмани освіти України» (2010), «Науковці України – еліта держави» (2011), почесні імена України «Еліта держави» (2011), «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни» (2013); номінант Енциклопедії персональної серії Hübners Who is Who – «Who is Who в Україні» (випуск 2012), має ряд інших відомчих, громадських, університетських нагород, зокрема найвищу нагороду НПУ імені М.П. Драгоманова.
