У четвер, 13 жовтня, в центральному корпусі НПУ імені М.П. Драгоманова відбувся захід до Дня захисника України. Це свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України та сприяння зміцненню патріотичного духу у суспільстві.
На урочистій події були присутні почесні гості, ветерани, волонтери, учасники АТО – справжні захисники Вітчизни у всіх можливих розуміннях цього слова. Такж відвідали цей урочистий захід студенти факультету філософської освіти і науки.
Так як у цей день в нашій країні святкують не лише День Захисника України, а й день Святої Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва, пролунали вітання з кожним із цих важливих для нашого народу свят. У доповнення до привітань, під час заходу лунали українські народні пісні у виконанні університетського хору «Ягідки». Чарівні дівчата заспівали веселих і жвавих, журливих та тягучих, немов густий мед, пісень. Зворушена аудиторія радо аплодувала. Також присутні почули музичне привітання від члена ради ветеранів Миколи Яретика, який виконав козацькі пісні.
Ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктор Петрович Андрущенко в свою чергу привітав присутніх зі святом. З нагоди урочистості ветеранам була надана матеріальна допомога, а також їх було нагороджено почесними відзнаками ветеранів міста-героя Києва.
Безумовно виступ Сергія Горохова, очевидця теперішніх бойових дій, бійця АТО, що добровільно перекваліфікувався з гуманітарія на танкіста, глибоко пройняв та зачепив найтонші струни душі слухачів. Непідробні жахіття, з якими йому довелось зустрітися на фронті, зробили його значно сильнішим морально, тож тепер він може поділитися своєю силою і мужністю з іншими. Він упевнений, що українська нація здатна до оброни, тож нам не потрібно вигадувати міфічних національних героїв, аби згуртувати народ, адже вони уже є у нас, цілком реальні люди з плоті й крові. Захисником Вітчизни можна стати лише шляхом певних змін у власній свідомості, відповіді на питання «за що ми боремося?», яке на передовій набуває більш різкої форми: «за що ми гинемо?». Очевидець переконаний, що українцям дійсно є за що боротися, у цьому він упевнився після повернення із зони АТО у своє рідне місто, де вирує життя без війни та неспокою. Боєць наголосив, що поки жива пам’ять про минуле, про загиблих на війні, доти ми є сильними, адже як тільки люди забувають війну, вона знову повертається до них.
Маємо надію, що скоро настане час, коли над Україною зі Сходу на Захід та з Півночі на Південь нарешті знову простягнеться мирне небо, більше не буде воєн, не буде горя і страшних втрат. Бо війна неприпустима, ми втрачаємо молодь, втрачаємо генофонд. Саме тому проведення таких заходів надзвичайно важливе: окрім для патріотичного виховання юнацтва, такі заходи покликані наповнювати серця гуманізмом та розвивати у молодого покоління такі важливі риси характеру, як мужність, героїзм та почуття власної гідності.
Олександра Шаган,
студентка ІІ курсу