МЕТОДОЛОГІЧНИЙ СЕМІНАР КАФЕДРИ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ НА ТЕМУ:
«ТРАДИЦІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ»,
ПРОВЕДЕНИЙ РАЗОМ З ВІДДІЛОМ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ІНСТИТУТУ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ
НАН УКРАЇНИ

15 травня в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, під керівництвом д. філос. н., професора кафедри філософської антропології НПУ імені М.П. Драгоманова Хамітова Н.В. відбувся традиційний щомісячний методологічний семінар «Філософська антропологія як метаантропологія». До обговорення теми семінару «Традиції в сучасній українській філософії» була запрошена д. філос. н., професор, завідуюча кафедрою філософії КНУ імені Тараса Шевченка Людмила Олексіївна Шашкова.

У вступному слові модератор методологічного семінару професор Хамітов Н.В. розпочав з роздумів про те, наскільки коректно говорити про традиції у філософії чи про традиції філософії взагалі. В ході розмірковувань Назіп Віленович наголосив, що ці речі, очевидно, треба розмежовувати, а тому правомірно буде говорити і про, одні, і про інші традиції. Професор зауважив, що серед сучасників часто переважає думка про те, що в сучасній українській філософії головною і визначальною є традиція кордоцентризму, яка червоною ниткою проходить крізь усі філософські вчення українських мислителів, і поряд з якою інші традиції нівелюються. Насправді ж, загальна картина є дещо інакшою, що чітко проявляється вже в працях основоположників сучасної київської філософської школи: доктора філософських наук, професора П.В. Копніна та його «рівновеликого» учня доктора філософських наук, професора, академіка НАН України В.І. Шинкарука. Ці два визначні мислителі є фундаторами нової філософської парадигми, що змушена була під «маскою марксизму-ленінізму» витворювати свій власний понятійний апарат, в основі якого поставала проблема людини.

Таким чином, Назіп Віленович підсумував, що в сучасній українській філософії можна виокремити такі дві основні традиції, як: 1) традиція П.В. Копніна – логіко-гносеологічна та традиція В.І. Шинкарука – світоглядно-антропологічна. Важливо зазначити, що ці дві традиційні лінії розвитку української філософії не є антагоністами, а навпаки, гармонійно взаємодоповнюють одна одну, а, відтак, вся сучасна українська філософська думка розгортається в полі цих традицій.

Розпочинаючи основну частину семінару, професор Л.А. Шашкова презентувала всім присутнім репринтне видання П.В. Копніна «Вступ до марксистської гносеології», що є однім із великої запланованої серії книг мислителів київської філософської школи видавництва КНУ імені Тараса Шевченка.

Далі, продовжуючи тему семінару, Людмила Олексіївна розкрила основні погляди філософа П.В. Копніна «київського періоду», що стосуються науки та інших (позанаукових) форм пізнання дійсності, методів пізнання, проблеми істини та суб'єкта. А завершуючи свій виступ, професор зазначила, що, незважаючи на домінування гносеологізму в цій філософській традиції, проблема людини, яка є головною в «другій (тобто в світоглядно-антропологічній традиції В.І. Шинкарука), неодмінно присутня і в першій, адже абстрагуватися від участі людини в пізнанні неможливо». Л.О. Шашкова наголосила, що ми повинні детально вивчати наші філософські традиції і відкрито презентувати їх на міжнародному рівні, бо це дозволить показати вагомий внесок українських філософів у розвиток світової філософської думки і, водночас, дасть можливість позбутися комплексу меншовартості, що заважає нам стати нарівні зі світовою спільнотою.

Доповідь професора Л.О. Шашкової викликала надзвичайне зацікавлення заданою проблематикою, про що засвідчили запитання та коментарі до виступу. І як висновок до теми про «Традиції в сучасній українській філософії» прозвучали слова професора Н.В. Хамітова: «Нам важливо розуміти все те, що було зроблено в нашій філософії, і важливо, щоб у нас була взаємодія різних традицій (кордоцентризму і решти), а не їх «шизофренія», що спостерігалася в радянські часи на наших теренах».

Завершився методологічний семінар на позитивній оптимістичній ноті, запрошуючи до творчої співпраці науковців усіх традицій і поколінь.

Кандидат філософських наук,
доцент, доцент кафедри філософської антропології
Людмила Шкіль,
кандидат філософських наук,
старший викладач кафедри філософської антропології
Інна Цимбалій