11 грудня відбувся методологічний семінар «Філософська антропологія як метаантропологія», який проводить кафедра філософської антропології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова разом з відділом філософської антропології Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, який став заключним в цьому році.
Традиційно, розглядаючи проблеми людського буття та суспільства, на останній дискусії звернулись до проблеми ресентименту. Тема засідання звучала так: «Ресентимент як прояв граничної жалості до себе».
Основний аспект, на якому було закцентовано увагу, — гранична жалість до себе є причиною ресентименту. Людина, що жаліє себе, замість власної самореалізації, переживає ресентимент - заздрісливу помстливість до інших, більш успішних та щасливих людей.
На оголошену тему виступили декілька доповідачів, після чого розпочалася дискусія серед присутніх, яка не вичерпалася із закінченням семінару.
Основна доповідь спричинила низку запитань серед присутніх, дискусія пожвавилась міркуваннями щодо виявів ресентименту в різноманітних життєвих ситуаціях. Було висунуто припущення, що перемога над ресентиментом здобувається за допомогою творчості та любові.
Наголос було зроблено на вимірі міжособистісного спілкування.
Новий виток розгляду заданої проблематики розкрився завдяки ідеї ревнощів до успіхів партнера. Таке переживання може виникати у відносинах між партнерами, в яких один значно випереджає іншого у своїх успіхах та досягненнях — кар’єрних, професійних, творчих, особистісних. Неможливість адекватно прийняти досягнення партнера, породжує ревнощі та заздрість, що є проявом ресентименту у вимірі таких відносин. Також, ресентимент аналізували в контексті справедливості, легітимності та громадської думки.
В процесі дискусії згадали класиків філософії — Макса Шелера та Фрідріха Ніцше.
Позитивним став висновок, з яким погодились учасники семінару: у випадку виникнення ресентименту як прояву жалості до себе, необхідно шукати вихід з цього переживання — і в тексті, і в житті. Тільки такий варіант подій є конструктивним для особистості.
Асистент кафедри філософської антропології
НПУ імені М. Драгоманова
Кучур К.Л.
